Досить часто запитують, чи дає розписка якусь гарантію? Питання обумовлене, перш за все, побоюваннями щодо недостатності юридичної сили такого документа, як розписка, для підтвердження наявності певних договірних відносин між особами, які її склали.
Спробуємо розібратися в обґрунтованості таких побоювань. Забігаючи наперед, заспокоюю вас, дорогі мої читачі, що при дотриманні певних правил складання розписки, можна убезпечити себе від таких негативних наслідків наявності договірних відносин, як недійсність угоди.
Для початку визначимося, навіщо взагалі потрібна розписка. Так розписка, будучи найпростішим письмовим документом для підтвердження наявності договірних відносин, є по суті договором, який зазвичай використовується громадянами в боргових зобов’язаннях з метою мінімізації витрат та економії часу на посвідчення такої угоди, наприклад, у нотаріуса.
Яку юридичну силу має розписка?
Так, згідно зі статтею 208 Цивільного кодексу України (далі по тексту – скорочено ЦК) у письмовій формі належить здійснювати угоди фізичних осіб між собою на суму, що перевищує в двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Якщо ж мова йде про боргову розписку, або, висловлюючись юридичною мовою, договір позики, то письмова форма для нього є обов’язковою, якщо його сума не менше ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Отже, обов’язковість письмової форми встановлюється законом при здійсненні угод на суму від 340 гривень (170 грн. – за борговими зобов’язаннями).
Що ж мається на увазі під письмовою формою угоди?
Згідно зі статтею 207 ЦК України угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо:
- її зміст зафіксовано в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;
- воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку;
- угоду підписано її стороною (сторонами).
Тобто розписка може бути складена в довільній формі на матеріальному носії, наприклад, письмово на папері, і навіть – в електронній формі.
Виходячи з практики, рекомендую краще таки старий перевірений спосіб складання розписки – на папері та від руки (автентичність почерку боржника підтверджується будь-якою експертизою в 99 випадках зі ста).
З іншого боку, поспіх в сучасному світі та наявні технології дозволяють діяти в зручному форматі, що надає можливості укладати такі угоди не виходячі з дому або, навіть, з телефону. В такому разі розписку можна оформити й в електронному вигляді (договір позики) та підписати її цифровим підписом за допомогою державного сервісу Дія. В такому випадку юридична сила угоди з практичної точки зору навіть вища.
Які наслідки недотримання письмової форми угоди?
А ось у цьому питанні все не так однозначно.
Оскільки відповідно до ст. 218 ЦК заперечення однією зі сторін факту укладення угоди або оскарження окремих її частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на показаннях свідків.
Іншими словами, у разі, якщо ви все ж не зволіли оформити свої договірні відносини в письмовій формі (розпискою), то неминуче, крім наявності самого зобов’язання (боргу), вам доведеться доводити факт укладення такої угоди. Що, своєю чергою, як ви переконалися абзацом раніше, ускладнюється неможливістю на підтвердження такої угоди залучати свідків.
А виходячи з практики, поспішу вас запевнити, що відсутність письмового договору практично в 99% випадків призводить до неможливості довести факт існування такої угоди, не кажучи вже про наявність будь-якої заборгованості.
Юридична сила расписки проти нотаріально посвідченої угоди
По-перше, боргова розписка не відноситься до обов’язкових видів договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню. Тобто нотаріальне посвідчення угоди за розпискою – справа суто добровільна. А по-друге, угода, яку ви бажаєте нотаріально посвідчити, буде називатися вже договором, наприклад, позики. Однак її посвідчення буде для вас пов’язане з додатковими витратами, такими як послуги нотаріуса, державне мито (всього близько 5% від суми угоди), а також витратами часу.
Ви запитаєте про переваги нотаріального посвідчення угоди?
Питання про юридичну силу угоди, як правило, виникає безпосередньо перед, а здебільшого, після закінчення строку виконання угоди. Тобто строку, коли угода повинна бути виконана. Стосовно боргового зобов’язання, таким строком є визначена заздалегідь дата повернення позики боржником. Кредитор при укладенні угоди позики завжди побоюється ризику неповернення боргу. Тому природним є прагнення кредитора максимально захистити свої інвестиції вже на стадії надання позики.
Нотаріально засвідчений договір позики має певну перевагу перед розпискою щодо юридичних можливостей кредитора в разі порушення боржником умов цього договору. Так, при порушенні боржником строків повернення за нотаріально засвідченим договором позики, кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого запису, який має силу виконавчого документа, який, в свою чергу, минаючи судову процедуру стягнення заборгованості за договором, може бути переданий безпосередньо виконавчій службі для примусового виконання. Правда, в такому випадку, ваші витрати знову зростуть на всі ті ж послуги нотаріуса, державне мито, а також податок на доходи відповідно до Податкового кодексу України на всю суму, що належить вам за договором позики. Причому всі ці витрати доведеться здійснити відразу ж у нотаріуса, задовго до отримання всієї суми заборгованості.
Заборгованість боржника за розпискою вимагає звернення за стягненням у позовному порядку до суду, що пов’язано з витратами часу. Оскільки в разі, якщо вам трапився особливо цинічний боржник – всі три судові інстанції вам забезпечені. Що за часом займе не менше одного календарного року, перш ніж ви зможете звернутися за примусовим стягненням до виконавчої служби.
Таким чином, розписка – це шлях більшості на практиці, оскільки дозволяє досить сильно, з юридичної точки зору, закріпити свої позиції як кредитора (позикодавця), так і боржника (позичальника), також з мінімумом витрат і грошей, і часу на оформлення угоди.
В наступній статті, присвяченій цьому питанню, розглянемо, як оформити розписку і що в ній писати. Крім того, на сторінках нашого блогу також опубліковані статті про те, як перестрахуватися на випадок невиконання розписки боржником, про способи забезпечення стягнення заборгованості, в тому числі, за розпискою, про альтернативні способи безпосереднього стягнення заборгованості та інші практичні посібники.
Для замовлення юридичної допомоги (консультації) перейдіть на сторінку конкретної послуги або
