Підвищення тарифів на опалення і не тільки…

Або право чи обов’язок споживача платити «по-новому»

Цією публікацією продовжуємо нещодавно започатковану практику розміщення на сторінках нашого блогу запитань до консультації та відповідно безпосердніх консультацій юристів нашого онлайн сервісу “Консультація юриста. Онлайн!”

Отже запитання до консультації:

Прошу поради щодо оплати за опалення магазину (фізична особа – підприємець). Місцевий монополіст – приватний водо-електро-теплопостачальник повідомив про суттєве підвищення ціни на тепло ПІСЛЯ того, як надав послуги (він трактує це як товар – пара). Чи правомірно постачальник вимагає оплату за новими цінами? У договорі прописаний лише обов’язок повідомляти, коли – не уточнено, як – через ЗМІ). В місцевій газеті публікації не було, була в обласній (одній з 16). Чи маю шанс відстояти право споживача знати ціну енергоносія перед споживанням, як на Вашу думку? Спасибі наперед.

Відповідь:

Згідно пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. N 630 (далі – Правила), послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до пункту 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.

Згідно пункту 19 Правил у разі застосування авансової системи оплати послуг виконавець періодично, раз на 6 місяців, здійснює перерахунок плати за фактично надані послуги, про що повідомляє споживача.

Підпунктом 2 пункту 31 Правил встановлено право виконавця (суб’єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору) вносити за погодженням із споживачем у договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги.

Підпункт 3 пункту 32 Правил визначає, що виконавець зобов’язаний надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, а також інформацію про ці Правила (зазначається у договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця).

Крім того, згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Перелік істотних умов договору між виконавцем/виробником та споживачем, передбачений статтею 26 Закону, зокрема, містить вимогу обов’язкового зазначення в договорі вичерпного переліку житлово-комунальних послуг, тарифів та їх складових на кожну з цих послуг, загальну вартість послуг.

До речі, одним з додатків до Правил є Типовий договір з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. N 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. N 933, який, зокрема, містить розділ 5, який і визначає тарифи на відповідні послуги.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (частина 2 статті 31 Закону «Про житлово-комунальні послуги»).

В свою чергу, пунктом 2.2. Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 № 390 (далі – Правила), встановлено, що протягом п’яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб’єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами.

Суб’єктами господарювання, що надають комунальні послуги (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)), до відома споживачів доводиться така інформація:

  • загальний розмір тарифу та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість);
  • обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, зазначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливо-мастильних матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо);
  • інша додаткова інформація, визначена суб’єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб’єкта господарювання (за наявності), за необхідності, та шляхом розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

Суб’єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади (п. 2.3. Порядку).

Способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються тими, що передбачені цим Порядком (п. 2.6. Порядку).

Окрім того, договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем – фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, є договором приєднання. (частина сьома статті 26 «Про житлово-комунальні послуги»).

В свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (стаття 634 Цивільного кодексу України).

Тобто, виходячи від зворотного, договори на надання житлово-комунальних послуг, що укладаються із суб’єктами господарювання (в тому числі й фізичними особами – підприємцями) – споживачами, не є договорами приєднання. Їх умови можуть змінюватись сторонами як на стадії укладання, так і підчас їх дії, в порядку, встановленому діючим законодавством та самими договорами.

АЛЕ і ОТЖЕ

Саме лише повідомлення про зміну тарифів на житлово-комунальні послуги суб’єктами господарювання, що надають комунальні послуги, не є підставою для зміни в односторонньому порядку умов договору.

Умови типового договору, що набули юридично обов’язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов’язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Проте така вимога є дійсною за умови, якщо  запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Тобто, якщо конкретний договір про надання житлово-комунальних послуг не відповідає зазначеним вище вимогам законодавства, є підстави оспорювати його цілком або окремі його умови в суді.

Окрім того, перерахунок вартості наданих послуг заднім числом не відповідає вимогам частині 2 статті 5 Цивільного кодексу України, відповідно до якої акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

До речі, зазначені правові підстави заперечень споживача проти підвищення тарифів на опалення, як ви вже, мабуть, здогадалися, цілковито підлягають застосуванню відповідно до всіх житлово-комунальних послуг.

Подібні записи:

2 відгуків

  1. Спасибі за вичерпну відповідь. Спробую захистити свої права в суді, бо місцевий монополіст відверто зловживає своїм становищем. Обов”язково повідомлю про результат)

    1. Будь ласка! Завжди раді допомогти!
      Людмило, звертаємо Вашу увагу: наші юристи за результатами вивчення матеріалів Вашої ж справи складають необхідні юридичні документи, накшталт, позовної заяви до суду, запитів до державних органів про витребування документів (доказів), заяв, клопотань до суду й інших установ, підприємств та організацій тощо. Ми також здійснюємо супроводження судових справ. Саме для цього в одному з наших листів ми подарували Вам знижку на наші послуги.

Залишити відповідь