У попередній статті ми розглянули структуру та істотні умови договору позики, а також наші рекомендації щодо складання договору позики між фізичними особами, що оформляється розпискою. І зупинилися на відповідальності позичальника за порушення строків повернення позики.
Зараз ми розглянемо безпосередньо відповідальність за розпискою (договором позики), в разі порушення умов позики, зокрема, строків її повернення. А також порядок розрахунку всіх платежів, що підлягають виплаті за договором позики, тобто формули та особливості.
Відповідальність за розпискою в разі порушення позики
Відповідно до Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Якщо позичальник своєчасно не повернув позику, він зобов’язаний сплатити неустойку (штраф, пеню), яка нараховується з дня, коли позика повинна була бути повернена, до дня їх фактичного повернення позикодавцю, незалежно від сплати відсотків.
Що стосується індексу інфляції, згаданого раніше, то конкретний його розмір ви можете дізнатися тут. Нараховується він тільки за повний календарний місяць прострочення. Розраховують індекс інфляції шляхом перемноження всіх індексів інфляції за весь період прострочення повернення позики і обчислюється із залишку суми заборгованості:
Суму інфляції розраховуємо за формулою:
(Сума боргу х відсоток інфляції (сукупний за всі місяці прострочення шляхом їх перемноження)) – сума боргу, наприклад:
(25000 грн. х 104,24%) – 25000 = 1060 гривень 00 копійок.
Якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому відсотків.
Порядок розрахунку процентів
Формула для розрахунку процентів:
Сума боргу: 100% х Х (відсотки або подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (днів у році) х Y днів (період нарахування) = шукана сума грн.
Зверніть увагу, що дана формула придатна тільки для розрахунку відсотків, що підлягають оплаті одночасно з поверненням основної позики.
Якщо ж у вас передбачений порядок сплати відсотків періодичними платежами, наприклад, щомісяця, вам слід проводити розрахунок на залишок заборгованості для кожного місяця окремо за такою формулою:
Залишок суми боргу: 100% х Х (відсотки або подвійна облікова ставка НБУ) х Y днів (кількість днів у відповідному календарному місяці) = шукана сума відсотків.
Фіксація нарахувань та виплат
Обов’язково всі розрахунки за договором позики (розпискою) оформляйте в письмовій формі або дописами на самій розписці із зазначенням дат і підписами обох сторін, або окремим документом, наприклад, актом прийому-передачі грошових коштів.
У будь-якому випадку, нагадаємо, всі матеріально-фінансові договірні відносини на суму понад 170 гривень вимагають письмового оформлення. В іншому випадку ви будете позбавлені права посилатися на свідчення свідків на підтвердження даних договірних відносин, а відповідно і можливості повернення боргу, що нівелює відповідальність за розпискою.
Відсутність документального (письмового) підтвердження не лише видачі позичальникові позики, а й отримання оплат від нього тягне ризик оспорювання останнім в суді договору позики з підстав неотримання грошових коштів або одержання у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Стягнення боргу за розпискою
Як вже зазначалося в першій статті цієї тематики, в разі невиконання або неналежного виконання договору позики, особливо укладеної у формі розписки, доведеться звертатися в суд з позовом про стягнення заборгованості.
При цьому, за відсутності документального підтердження наявності договірних відносин законом забороняється посилатися на свідоцькі пояснення, що тягне неможливість стягнення боргу за розпискою.
Іншим аспектом є строк позовної давності – період часу, протягом якого можна звернутися до суду з позовом про стягнення боргу за розпискою. За загальним правилом, він складає три роки. Для вимог про стягнення неустойки цей строк складає один рік. Але строки позовної давності можна збільшити в договорі.
Окремо слід зауважити, що початком відліку строку позовної давності вважається день, коли позикодавець дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (на повернення боргу). Саме в деталях юридичної казуїстики та схоластики й переховується диявол.
Себто відповідальність за договором позики не настає автоматично при його порушенні.
З огляду на те, що поряд із загальноприйнятими в юридичній практиці методами боротьби з невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов’язань – судовими, чинним законодавством передбачені і відносно нові для української юриспруденції, а також несправедливо забуті старі, – позасудові або навіть досудові методи вирішення договірних спорів, доцільно було б про них розповісти в наступних публікаціях.
Для замовлення юридичної допомоги (консультації) перейдіть на сторінку конкретної послуги або
