В продовження теми Добросусідства в приватному секторі та за мотивами коментарів до тої статті розглянемо наступні питання:

Як саме слід вирішувати конфліктні ситуації з сусідами.

Спочатку треба все ж визначитись з тим, що таке добросусідство.

Так відповідно до статті 103 Земельного кодексу України Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Отже до суті добросусідства входять обов’язки та права власників та землекористувачів земельних ділянок:

  • використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення;
  • не завдання незручностей власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо);
  • заборона неприпустимого впливу – перешкоджання власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням;
  • співпраця та забезпечення прав на землю кожного;
  • запровадження і додержання прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо);
  • право вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше;
  • право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням;
  • право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. При цьому витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Звісно коло питань добросусідства не обмежується названими.

Вирішення ж спорів відповідно до статті 158 Земельного кодексу України здійснюється судами, органами місцевого самоврядування (місцеві та міські ради) та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру – Держгеокадастр).

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Держгеокадастр вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням місцевої / міської ради або Держгеокадастру, спір вирішується судом.

Тобто вирішення спорів з добросусідства можливе двома способами:

  • Написати заяву до місцевої / міської ради або Держгеокадастру, які повинні її розглянути у тижневий строк з дня подання заяви та прийняти з визначенням порядку його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.
  • Звернутись з позовною заявою на порушника до відповідного суду в залежності від особи порушника (фізична це або юридична особа чи може державний / комунальній орган, установа тощо).

Але з огляду на нашу багаторічну практику рекомендуємо скористатись послідовно обома  способами.

Справа в тому, що в більшості випадків доказів порушення спочатку ні в кого немає. А суди розглядають судові справи за принципом, що кожна сторона повинна сама довести ті обставини, на які вона посилається.

Тому, краще завжди перед зверненням до суду з позовом на сусідів забезпечити власну доказову базу, зокрема, й звернувшись із заявою до місцевої / міської ради або Держгеокадастру.

  1.  Чи потрібно точно знати, які саме порушення вчинено сусідами.

В коментарях ви запитуєте, чи є порушенням та чи інша дія сусідів. Дійсно, слід визначитись, що є порушенням у кожному конкретному випадку, перш ніж кудись звертатись за захистом.

Звісно, не завжди порушення очевидне. Інколи потрібні пояснення юриста.

Наші рекомендації в такому випадку наступні.

Навіть якщо ви не впевнені в наявності порушення, слід вчинити досить прості заходи з попередження його виникнення. А саме. Зверніться до ймовірного порушника з проханням припинити такі дії (бездіяльність) усно. А для забезпечення доказів такого звернення зробіть своє прохання у присутності свідків та надішліть поштою до нього листа з описом вкладення (копію або примірник листа обов’язково залиште й собі).

Якщо прохання не призвело до припинення порушення – звертайтесь до відповідного органу з розгляду земельних спорів, зазначених у першому способі.

Рішення такого органу та факт його невиконання, неналежного виконання порушником є безсумнівною та достатньою підставою звернутись в суд.

  1. Рекомендації з запобігання виникнення конфліктних ситуацій.

Однією рекомендацією мі вже з вами поділились у попередньому пункті щодо звернення до порушника.

Але як можна вберегтися самого порушення до його виникнення?

«Знав би де впадеш – соломку підстелив би…»

Народна мудрість

Законодавством встановлено обов’язок суміжних землекористувачів щодо встановлення твердих меж, а також відновлення межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. (ст. 106 Земельного Кодексу України).

Мається на увазі, що суміжні землекористувачі зобов’язані встановити тверді межі своїх ділянок.

На практиці це може виглядати як встановлення межового забору, споруд тощо. При чому законодавець урівнює сусідів в обов’язку нести рівні витрати на це або за домовленістю сторін.

Тобто огорожа – кращій захист від конфліктів. Зрозуміло, не 100-відсотковий, але все ж…

А найкращим способом запобігання спорів – дотримання обов’язків та прав власників і землекористувачів земельних ділянок, перелічених в п. 1 цієї статті.

Будьмо добросусідами!

Для замовлення безпосередньої юридичної допомоги (консультації) переходьте на сторінку конкретної послуги або