Що таке юриспруденція?

Місце юриспруденції в суспільстві

Цією статтею ми відкриваємо в блозі рубрику «Популярна юриспруденція», в якій спробуємо розібратися в питаннях: «а що воно таке – юриспруденція?», «навіщо потрібні юристи?», «які бувають юристи?», «що можна зробити самому без допомоги юриста?» і багато інших питань.

З огляду власного професійного досвіду, який складає 15 років здебільшого в галузях господарського та цивільного права, я і сам, разом із читачами, намагатимусь на сторінках цього блогу відповісти на ті ж питання й для самого себе. З одного боку, це допоможе структурувати власні знання та досвід, з іншого – відкинути всі ті зайві, непотрібні, але присутні в кожній професії сумніви, щодо доцільності обраного шляху, та таке інше.

Сподіваюсь, що читачі нашого блогу будуть активно включатися до обговорення статей, ставити питання в коментарях у блозі та в соціальних мережах, де ми присутні вже зараз або будемо там в майбутньому…

Отже почнемо…

З наукової точки зору, юриспруде́нція – (лат. jūris prūdentia — «правознавство», від лат. jūs, род. п. jūris — «право» і лат. prūdentia — «передбачення», «знання») — це комплексна наука, яка вивчає властивості держави та права; сукупність правових знань; практична діяльність юристів і система їх підготовки.

Тобто юриспруденція поєднує кілька взаємопов’язаних понять:

  1. Науку про державу й право, що вивчає результати правового регулювання та пропонує правові ідеї про можливості внесення прогресивних змін в механізм та способи регулювання суспільства.
  2. Сукупність знань про державууправління, право, наявність яких надає підстави для професійного заняття юридичною діяльністю.
  3. Практичне застосування юридичних знань, професійна діяльність юристів.

Представляєте, це ціла система, яка поєднує в собі таку силу силенну людей: і науковців, що вивчають цю науку, і викладачів, що навчають фахівців, і фахівці, які на практиці застосовують всі ці знання.

Отож якщо таку кількість людей задіяно в суспільному житті заради, можна сказати, однієї мети – насадження правового врегулювання діяльності всього суспільства, певно, це дійсно потрібна діяльність?

Питання, звісно, риторичне, але я в своїй практиці доволі часто стикаюсь із цим питанням. Його мені задають і клієнти – мовчазно, поглядом, або вголос, і, зрідка, – я сам. Слід зауважити, що таке питання, зазвичай, постає в контексті корупційної складової існування сучасного українського суспільства.

Однак потрібно відокремлювати зерна від полови.

По-перше, як ми вже з’ясували, юриспруденція – це комплекс людської діяльності, спрямованої на впорядкування з точки зору права суспільних відносин. Корупція ж, в свою чергу, є протилежністю юриспруденції. Корупція порушує правове впорядкування, загальні моральні засади суспільства.

Зрощення ж юриспруденції і корупції, яке ми наочно спостерігаємо в Україні, є огидним відхиленням не тільки з точки зору моралі, але й нівелює саме поняття юриспруденції.

Саме ця обставина і є тим наріжним каменем, що породжує оте риторичне питання.

А от по-друге, питання про те, чи необхідна нам юриспруденція, ставлять клієнти в контексті застосування цієї самої юриспруденції на практиці. Здебільшого, в результаті негативного досвіду. Чи то самостійне намагання вирішити свої проблеми без допомоги спеціаліста, чи то спеціаліст не впорався, чи система прогнила дала черговий збій…

Частенько, юристи, покликані виконувати правозастосовчу професійну діяльність, становляться так званими «несунами» – посередниками в корупційному ланцюжку клієнт-суддя (інспектор податкової, слідчий и т.ін.), що «гарантує» замовникові потрібний результат.

Проте результатами такої «праці» є незаконні рішення відповідних владних органів та посадових осіб, що для іншої сторони конкретної справи приносить лише збитки і моральні, і матеріальні, не кажучі вже про шкоду для держави і самого суспільства, особливо, коли така практика є масовою.

Хоча при інших рівних та законних умовах така особа скоріш за все була б права. І в таких законних справах дійсна робота юриста полягає в конкурентних умовах доведення правоти сторони, інтереси якої він і захищає.

І оскільки юриспруденція – суспільна наука, яка виникла внаслідок історичного, економічного та правового розвитку самого суспільства, є продуктом інтелектуальної діяльності багатьох людей, та покликана впорядковувати певні сфери життя людей в їх різних сферах діяльності, певно, що відповідь на поставлене питання повинна бути лише ствердною.

Особисто моя думка щодо обговорюваної теми така. Якщо вже ми намагаємося приєднатися до когорти європейських країн, робимо цивілізаційний вибір, то середньовічні пансько-рабські звички, породженням яких і є корупція, треба залишити в минулому. Бо саме дійсна і діюча правова система, юриспруденція є складовими суспільного устрою цивілізованої держави.

А починати треба з самих себе.

Епілог

Что такое эта ваша разруха? Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стекла, потушила все лампы? Да ее вовсе и не существует. Что вы подразумеваете под этим словом? … Это вот что: если я, вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну у себя в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной начнется разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах.

Филипп Филиппович Преображенский,

персонаж повести М. А. Булгакова “Собачье сердце”.

А ви як вважаєте? Яка ваша думка з цього приводу? Чи згодні ви з думкою автора? Чи виявилася ця стаття для вас корисною?

Прокоментуйте, Будь ласка!

Подібні записи:

Один відгук

  1. Стаття доволі непогана і з правильним напрямком.Перечитавши її задумуєшся над корупцією і розумієш наскільки все прогнило,але по при корупцію все одно потрібно стрімитись до нормального правового положення в суспільстві!

Залишити відповідь