Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромника» використовує в своїй господарській діяльності знак для товарів і послуг «Препарат 30(в)» (свідоцтво № 77499 від 11.06.2007 р.) на підставі виключної ліцензії (ліцензійного договору), наданої власником.
Під зазначеним позначенням підприємство здійснює виробництво та продаж засобу захисту рослин – інсектоакарицид для боротьби з зимуючими стадіями шкідників на плодово-ягідних та декоративних рослинах «Препарат 30(в)» з 28.03.2002 р.
Таким чином, відповідно до ст. 500 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) після першого використання знаку для товарів і послуг «Препарат 30(в)» у виробника виникло право попереднього користувача на цей знак. А з дня, наступного за днем подання заявки на реєстрацію цього знаку, тобто з 21.11.2005 р., у власника виникли майнові права інтелектуальної власності, що випливають зі свідоцтва, а саме (ч. 1 ст. 495 ЦКУ, ч. 1 ст. 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”):
- право на використання знаку;
- виключне право дозволяти його використання;
- виключне право перешкоджати неправомірному використанню, у тому числі забороняти таке використання.
За весь час існування інсектоакарициду «Препарат 30(в)» він отримав не аби яку популярність серед садоводів та аграріїв не лише України, а й далеко за кордоном.
З цього приводу власнику майнових інтелектуальних прав на вдалий продукт, що отримав визнання ринком, здавалося б, залишається лише радіти та отримувати прибутки…
Проте не все сталося так, як гадалося…
Навіщо розробляти якийсь продукт, витрачати час та кошти на дослідження, реєструвати, отримувати дозволи, закуповувати офіційно якісні інгредієнти, просувати на ринку нову продукцію, якщо можна просто вкрасти ідею, підробити пакування, етикетку, логотип, товарний знак, сам продукт, скористатись відомою на ринку назвою та одразу почати отримувати прибуток від чужої інтелектуальної власності?!
Саме такі ділки почали, як гриби, зростати в кількості по всій Україні з початку 2010-х років.
Звісно, такі дії підробників контрафактної продукції спричиняють не лише матеріальні збитки виробникові у вигляді неотриманих прибутків в разі купівлі підробленого товару замість оригінального, але й моральну шкоду у вигляді приниження ділової репутації виробника. Позаяк підробка аж ніяк не має властивостей оригінального продукта, що обурює покупців тої підробки проти виробника, оскільки частенько вони не здогадуються, що придбали підробку.
Що ж робити виробнику в такому випадку?
Керівництво ТОВ «Агропромника» звернулося до нашої компанії за юридичним захистом свого продукту в листопаді 2016 року.
Так, виробник поскаржився, що один з інтернет-магазинів здійснює продаж підробки «Препарат 30(в)». Щодо невідповідності придбаного товару заявленим властивостям виробник почав отримувати численні скарги телефоном від покупців саме цього інтернет-магазину, оскільки підробка мала цілковиту копію етикетки оригінального продукту із зазначенням дійсного виробника.
Відповідно до ст. 157 Господарського кодексу України використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов’язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.
Свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків правомірного використання торговельної марки без його дозволу.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знаку визнається, зокрема, нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Захист прав на торговельну марку здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку (ст. 21 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).
Першочерговими завданнями захисту в таких випадках є:
- фіксація правопорушення,
- забезпечення доказів, що підтверджують факт правопорушення, та
- встановлення винних осіб.
Так, виконання вказаних завдань було здійснено, по-перше, за допомогою «Протокола осмотра доказательств» від 07.12.2016 р. на нотаріальному бланку 31 АБ 101441, завіреному нотаріусом Бєлгородського нотаріального округа Бєлгородської області Російської Федерації Суязовою Іриною Вікторівною за адресою: Росія, Бєлгородська область, місто Бєлгород, вулиця Побєди, будинок 104, з додатками 1-30 на тридцяти аркушах (згідно вимог п. 2.3. та абзацу 9 пункту 46 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» та статті 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992).
І, по-друге, шляхом контрольної закупівлі, яка підтверджувалась:
- відеозаписом процесу здійснення замовлення контрафактного товару в інтернет-магазині, оглядом самого сайту магазину, сторінок контактів та ліцензії на торгівлю пестицидами та агрохімікатами, розміщеної на сайті;
- накладною та квитанцією про отримання та оплату інтернет-замовлення на Новій пошті.
Внаслідок виконаних дій ми встановили порушника інтелектуальної власності – Фізичну особу-підприємця – Сметану Олександра Анатолійовича, зафіксували порушення та підтвердили це доказами.
Окрім того, оскільки ми встановили особу порушника, наш клієнт – ТОВ «Агропромника» перевірив власну бухгалтерську та договірну документацію, що дозволило також встановити відсутність будь-яких господарських відносин з порушником.
Тобто порушник жодного разу не придбавав у виробника оригінальну продукцію та не отримував жодної його згоди на використання інтелектуальної власності – знака для товарів і послуг «Препарат 30(в)».
27.12.2016 р. ми звернулись до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця – Сметани Олександра Анатолійовича про припинення порушення прав на зареєстрований знак для товарів і послуг та стягнення збитків.
В ході судового розгляду було проведено додатково експертизу, згідно висновкам якої позначення, використане на фальсифікованому товарі, є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів та послуг «Препарат 30(в)». Тобто експертиза підтвердила незаконне використання інтелектуальної власності.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2017 р. в справі № 922/4820/16 Фізичній особі – підприємцю Сметані Олександру Анатолійовичу було заборонено використовувати позначення «Препарат 30(в)» у друкованих виданнях, рекламі, мережі Інтернет, на етикетках, упаковках, під час пропонування товарів для продажу, їх продажу та іншого застосування такого позначення.
Що стосується стягнення збитків
За загальним правилом матеріальні збитки від незаконного виробництва фальсифікату та його продажу компенсується порушником у розмірі вартості реалізованої продукції за цінами оригінального продукта.
Проте встановлення хоча б якогось обсягу реалізації контрафакту потребує інших зусиль та правових інструментів. Щонайменше для цього потрібно знати місце зберігання фальсифікату, знов ж таки, правової фіксації цього факту (наприклад, виїмка або контрольна закупівля великої партії, виїмка або доступ до бухгалтерської документації в межах кримінальної справи тощо).
Перед зверненням за правовою допомогою до нашої компанії клієнт вже звертався з відповідними заявами до правоохоронних органів і категорично відкинув можливість подальшої праці в цьому напрямку через бездіяльність правоохоронних органів. Витрачати час та зайві зусилля на примус їх до виконання своїх обов’язків попри наші численні аргументи клієнт також відмовився.
Таким чином, наявні можливості встановити реальні розміри матеріальних збитків обмежувалися лише встановленням мережі розповсюдження фальсифікату (потенційних постраждалих) шляхом адвокатських запитів.
Однак, клієнт відмовився від такого типу «реклами», бажаючи уникнути зайвого розголосу масштабів фальсифікацій в цілому на ринку, обравши більш консервативний засіб захисту. Це поширення роз’яснювальної реклами про оригінальні пакування, етикетки, захисні наклейки тощо.
Однак ми також звернулися до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з заявою про захист прав через неправомірне використання позначення.
Рішенням від 07.08.2018 № 85- р/к Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в справі № 2/20-1-18 було визнано, що Фізична особа-підприємець – Сметана Олександр Анатолійович вчинив порушення, передбачене статтею 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді використання у господарській діяльності на загальнодержавному ринку пестицидів та іншої агрохімічної продукції позначення «Препарат 30(в)» без дозволу (згоди) ТОВ «АГРОПРОМНІКА», яке раніше почало використовувати його у своїй господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання.
За порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції накладено штраф у розмірі 49 250,00 гривень.
Висновки
Що ще можна було зробити?
Аналогічна справа не єдина. Доволі часто володільці інтелектуальної власності свідоцтв на знаки для товарів та послуг, патентів на корисну модель тощо, звертаються до нас з проблемами незаконного використання інтелектуальної власності в комерційній діяльності.
Попри все, складність відновлення порушених прав, а тим більше стягнення спричинених цим збитків для володільців інтелектуальної власності в більшості випадків є перспективою, що відлякує від намагань юридичного захисту такої власності.
Однак з огляду на фінансові втрати, понесені в минулому та такі, що виникнуть в майбутньому, від контрафактної продукції чи іншого незаконного використання інтелектуальної власності на порядки перевищують планомірні витрати в площині юридичного захисту.
Порахуйте самі…
Адже ефективним захистом в даній сфері є напад і досудовий у вигляді законної вимоги припинити порушення, і судовий шляхом заборони використання вашої інтелектуальної власності.
Але найбільшого ефекту власник набуває під час перемоги над порушниками, коли останні компенсують йому збитки від незаконного використання інтелектуального продукту.
Судова практика зі спорів в справах про захист прав інтелектуальної власності досить розвинена та багатогранна в нашій країні.
Ба більше, 1 вересня 2017 року після тривалого процесу ратифікації Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі.
Зокрема, вона передбачає імплементацію європейських стандартів, що стосуються прав інтелектуальної власності в законодавство України.
А відповідно до судової реформи 2016 року в складі судової системи України утворено Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Поки що формально.
Але реформа продовжується, а юридична практика захисту розвивається…
Для замовлення безпосередньої юридичної допомоги (консультації) переходьте на сторінку конкретної послуги або
