Банкрутство: загальні умови

Банкрутство – визнана в судовому порядку неможливість боржника відновити свою платоспроможність і погасити грошові вимоги кредиторів, окрім як шляхом ліквідації або погашення боргів боржника.

Цей процес є одним з засобів погашення кредиторської заборгованості шляхом її реструктуризації та списання.

Процедура регламентується відповідним Кодексом України та передбачає окремі етапи такі, як санація (відновлення платоспроможності), реструктуризація, визнання банкрутом, ліквідація юридичної особи – боржника, введення процедури погашення боргів боржника – фізичної особи, в тому числі підприємця та державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Проте такі процедури дещо відрізняються для юридичних осіб та фізичних осіб.

Відкриття провадження у справі здійснюється господарським судом за місцезнаходженням боржника – юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи – підприємця.

Провадження у справі відкриваються за заявою боржника або кредитора. А щодо фізичної особи або фізичної особи – підприємця – лише за заявою боржника.

Одночасно з відкриттям господарським судом провадження у справі вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів – це тимчасове припинення виконання боржником своїх фінансових зобов’язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію. Цей мораторій поширюється на всі вимоги кредиторів, включаючи вимоги про стягнення податків і зборів. Тобто вступає в дію захист від дій кредиторів щодо примусового стягнення заборгованості, окрім виплат заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування та деяких інших виключень.

Але, разом із тим, суд вводить процедуру розпорядження майном боржника та призначає розпорядника (арбітражного керуючого) для нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника. Це робиться з метою забезпечення збереження і ефективного використання майнових активів боржника, а також для проведення аналізу його фінансового стану та прийняття рішення про подальші кроки, такі як санація чи ліквідація.

Арбітражний керуючий – це особа, яка має відповідне свідоцтво та її дані внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Під час дії цієї процедури боржник не має право самостійно, без дозволу розпорядника (арбітражного керуючого), розпоряджатися своїм майном, коштами.

Створюється комітет кредиторів (збори кредиторів), який:

схвалює план санації боржника;
подає до суду клопотання про введення наступної процедури у у судовій справі;
звертається до суду з вимогами про визнання договорів боржника недійсними на будь-якій стадії судової справи;
визначає кандидатури арбітражного керуючого для призначення судом у справі;
надає згоду на продаж майна боржника та погоджує умови продажу такого майна у процедурах санації або ліквідації боржника.

Санація – наступний етап

Санація – це заходи, що вживаються під час розгляду судової справи з метою запобігти визнанню боржника банкрутом і його ліквідації. Такі заходи спрямовані на відновлення фінансового та господарського стану боржника та врегулювання повних або часткових зобов’язань перед кредиторами за допомогою перебудови структури підприємства, реструктуризації боргів і активів, а також зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

З моменту введення процедури санації управління боржником переходить до керуючого санацією (арбітражного керуючого).

Керуючий санацією, зокрема, має право:

розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації;
укладати від імені боржника цивільно-правові, трудові та інші договори;
стягувати на користь боржника дебіторську заборгованість.

Комітетом кредиторів затверджується план санації, який має містити заходи та строки відновлення платоспроможності боржника.

Санація боржника здійснюється згідно плану шляхом:

реструктуризації підприємства;
перепрофілювання виробництва;
збільшення статутного капіталу боржника;
відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
виконання зобов’язання боржника третіми особами;
задоволення вимог кредиторів в інший спосіб;
ліквідації дебіторської заборгованості;
продажу частини майна боржника або як єдиного майнового комплексу;
відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит тощо.

Процедура санації закінчується в разі прийняття зборами кредиторів рішення про закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, що відображається у звіті керуючого санацією, який підлягає затвердженню ухвалою господарського суду. Суд закриває провадження у справі. В іншому випадку суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ліквідація юридичної особи

З дня ухвали господарським судом вищезазначеної постанови і відкриття ліквідаційної процедури:

строк виконання всіх грошових зобов’язань боржника вважається таким, що настав;
боржник не повинен платити податки та збори, крім тих, які необхідні для ліквідаційної процедури;
штрафи, пені та інші економічні санкції за борги боржника більше не нараховуються;
скасовуються арешти на майно боржника та інші обмеження на розпорядження майном такого боржника. Забороняється накладення нових арештів або інших обмежень на майно боржника;
призначається ліквідатор.

Задоволення вимог кредиторів здійснюється ліквідатором коштом майна підприємства шляхом його продажу. Процедура закінчується закриттям господарським судом судової справи у разі припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань після затвердження звіту ліквідатора.

Особливості банкрутства фізичної особи

На відміну від юридичної особи для фізичної особи, в тому числі ФОПа, в цьому процесі є деякі особливості:

1. Відкриття судової справи відбувається лише за заявою боржника.

2. Підставою для звернення до суду із заявою про банкрутство є:

боржник не виплачує кредити та інші зобов’язання вчасно протягом двох місяців;
боржник не має майна, яке можна було б конфіскувати для погашення боргу;
боржник перебуває у складній фінансовій ситуації.

3. Судом вживаються заходи забезпечення вимог кредиторів:

заборона боржнику укладати договори;
зобов’язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам;
вчинення або утримання від вчинення певних дій;
заборона боржнику розпоряджатися його нерухомим майном та цінними паперами;
накладення арешту на конкретне майно боржника;
заборона виїзду боржника за кордон.

4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема, на виплату та стягнення аліментів.

5. Замість процедури санації передбачено процедуру реструктуризації боргів боржника.

6. Суд призначає керуючого реструктуризацією.

7. Реструктуризації боргів боржника фізичної особи може відбуватися шляхом:

продажу частини майна боржника;
зміни способу та порядку виконання зобов’язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;
відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;
виконання зобов’язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших угод тощо.

8. За результатами виконання плану реструктуризації боргів боржника господарський суд закриває провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з його виконанням. Боржник звільняється від боргів. В іншому випадку суд своєю ухвалою визнає боржника банкрутом і вводить процедуру погашення боргів боржника.

9. Замість процедури ліквідації юридичної особи передбачено процедуру погашення боргів боржника.

10. Суд призначає керуючого реалізацією майна.

11. Майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності.

12. Розпорядження майном, включеним до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника.

13. До ліквідаційної маси не включається майно боржника, на яке не може бути звернено стягнення, наприклад, єдине житло: квартира площею не більше 60 м², чи будинок – до 120 м² на сім’ю, кошти на пенсійних рахунках та кошти на рахунках у фондах соціального страхування.

14. Постановленням ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність суд ухвалює рішення про звільнення боржника – фізичної особи від боргів.

15. Постановлення судом ухвали про завершення процедури погашення боргів та закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи – підприємця є підставою для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Завдання юриста

Зрозумілим є, що процедура банкрутства є досить складною, розглядається судом та потребує допомоги фахового юриста.

Так, до компетенції юриста в цих питаннях входить:

представництво інтересів клієнта в суді, перед арбітражним керуючим, кредиторами чи боржником;
контроль за законністю в діях чи бездіяльності всіх учасників процесу, що може спричинити негативні наслідки для клієнта;
оскарження незаконних дій чи бездіяльності учасників процесу;
складання та подання відповідних процесуальних та інших правових документів, заперечень, заяв тощо;
оскарження рішень суду.

Таким чином, грамотне управління цією процедурою дозволяє навіть в найскладніших ситуаціях прийти до прийнятного результату та виправити те, що здавалося безнадійним.

Для замовлення безпосередньої юридичної допомоги (консультації) переходьте на сторінку конкретної послуги або

Банкрутство в 3 етапи