Серед запитань до консультації у нашому сервісі «Консультація юриста. Онлайн!» досить часто постають питання щодо, так би мовити, правил добросусідства. Тобто, скоріше, їх порушення в так званому приватному секторі. Оскільки я і сам мешкаю в такій частині міста і час від часу теж стикаюся з неабияким поводженням окремих сусідів, думаю, цікаво буде всім дізнатися, як заставити поважати правила добросусідства.

Отже до порядку денного внесено наступні запитання:

  1. Відстань до межі сусідньої ділянки для будівництва господарських споруд.
  2. Місце розміщення септіка та вигребу на присадибній ділянці.
  3. Борімось з паліями сміття та листя.

Докладніше.

Питання №1

Доброго дня.

Підкажіть, будь ласка, на якій відстані від межі з сусідньою земельною ділянкою я маю право збудувати гараж? Дякую.

Консультація:

Відповідно до пункту 3.24 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до “Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки” та ДБН В.2.5-28-2006 “Природне і штучне освітлення” як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Пункт 3.25а* ДБН 360-92: відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1., а саме: 5 – 8 метрів.

Питання № 2

(мовою оригіналу):

Здравствуйте!

У меня соседи установили уличный туалет за 2 метра от моей летней кухни (частный сектор) и прямо возле межевого забора. Имеют ли они право на это? Если нет, то что мне делать? Спасибо.

Консультація:

Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 45 визначено, що вигрібна яма (вигріб) – це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Відповідно до п. 2.22. вказаних Державних санітарних норм вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством.

В умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м. При цьому слід враховувати напрямок схилу ділянки.

Приміткою 3 до пункту 3.25а* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» передбачено, що при продуктивності місцевих каналізаційних очисних споруд до 3 м3 на добу водозабірні споруди місцевого господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на відстані 40 – 50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20 – 25 м вверх за течією і 25 – 30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м.

Місце розташування водозабірних споруд повинне бути вверх за течією ґрунтових вод і вище стосовно до розташування каналізаційних споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від червоної лінії на 2,5 – 5 м на майданчиках розміром 2,5 м х 3 м із твердим покриттям та ухилом не більше 4 – 5 %0.

Примітка 4 до пункту 3.25а* ДБН 360-92. Відстані до інших джерел забруднювання встановлюються відповідними нормативними документами за кожним конкретним фактором (шум, вібрація, електромагнітні коливання, радіація, джерела забруднення повітря та інші). Відстані від будинків та споруд до дерев та кущів слід приймати згідно з таблицею 5.2.

Примітка 5 до пункту 3.25а* ДБН 360-92. Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних стоків у ґрунт.

Відповідальність за забруднення

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, а також за розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель (пункти «в» та «г» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України).

Питання № 3

Доброго дня!

Мешкаємо в приватному секторі. Сусіди постійно палять сміття на вулиці. Звичайно, вітер підіймає такий димар, що не продихнути. Особливо, якщо дме в сторону нашого дому. Постійно через це сваримося із сусідами, але вони все одно своє роблять. Але найбільш неприємно стає восени, коли вони палять опалі листя. Як можна вирішити цю ситуацію? Спасибі заздалегідь!

Консультація:

Статтями 16 і 22 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”  заборонено самовільне спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 771 Кодексу України про адміністративні правопрорушення.

За самовільне випалювання рослинності або її залишків законодавство передбачає покарання у вигляді накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 гривень і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1190 гривень).

Категорично заборонено спалювання рослинних залишків на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних дозволів за умови дотримання вимог щодо охорони атмосферного повітря.

Заборонено спалювання всіх видів відходів на прибудинкових територіях і в сміттєзбірниках, на території зелених насаджень. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниці, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу тягне за собою вищевказану адміністративну  відповідальність.

Якщо ви помітили горіння сухої трави, листя, сміття та ін. – спробуйте самотужки його ліквідувати. У випадках загрози значного поширення пожежі – негайно повідомте про загоряння за телефоном 101 до пожежної служби управління надзвичайних справ Вашого міста. Саме цей орган вповноважений здійснювати контроль за дотриманням законодавства в цій сфері, ліквідовувати наслідки його порушення, а також застосовувати відповідальність до винних осіб.

Якщо цікаво почитати про способи вирішення спорів з добросусідства прохання ознайомитися з відповідною статтею.

Для замовлення безпосередньої юридичної допомоги (консультації) переходьте на сторінку конкретної послуги.